Виявлення психозу в мозковій схемі
Останні дослідження мозку, що стосуються осіб з психозом, підтримують теорію, що певні мережі в мозку працюють не належним чином. Такі порушення у нейрональних шляхах вважають за причину галюцинацій або уявлень, які порушують сприйняття реальності людини. Психоз може проявлятися в складі важких психічних розладів, таких як шизофренія, але може також виникнути і незалежно.
Докази, що починаються в ранньому дитинстві
Намагаючись розгадати основні механізми, що призводять до психозу, дослідники зосередились на генетичній аномалії, пов’язаній із станом – синдромом видалення 22q11.2. Цей генетичний розлад збільшує ризик розвитку різноманітних інших станів, і близько 30% постраждалих можуть відчувати психоз чи шизофренію. Головний дослідник Каустубх Супекар зі Стенфордського університету підкреслив, що аномалії, пов’язані з психозом, виявляються навіть у дітей віком 7 або 8 років.
Новий підхід з використанням машинного навчання
У дослідженні взяли участь майже 900 учасників, та застосували функціональну магнітно-резонансну томографію (fMRI), щоб спостерігати динамічні зміни в активності мозку. Це стосувалося не лише осіб із синдромом видалення 22q11.2, але також тих із “ідіопатичним психозом”, а також порівняльних груп без психозу, таких як учасники з ДВАГ та аутизмом. Розрізнення, яке запропоновано в цьому дослідженні, полягає у спеціалізованих мозкових підписах, зв’язаних з психозом, в яких відсутні інші нейронні розлади.
У дослідженні також було включено штучний інтелект, що дозволило дослідникам розробити новий алгоритм машинного навчання, розкриваючи відповідні ‘підписи’ у мережі “системи важливості” мозку для осіб із синдромом видалення 22q11.2 та психозом. Ця мережа надзвичайно важлива для перемикання уваги між внутрішніми думками та зовнішніми стимулами, урізноманітнюючи те, що є важливим та реалістичним. Були визначені передня інсула та червоне ядро як критичні вузли в цій мережі, пов’язані з психозом, що розвивають попередні гіпотези про природу розладу.
З наявними даними мета тепер полягає в тому, щоб спрямовувати увагу на ці ключові ділянки мозку за допомогою існуючих методів лікування, таких як стимуляція мозку, для можливості запобігання або затримки психозу у високоризикових осіб. Крім того, дослідники ціляться вивчити вплив протипсихотичних препаратів на ці мережі, проливаючи світло на їх ефективність.
Розуміння нейробіології психозу
Психоз – це стан, який характеризується порушеними відносинами з реальністю, і він є симптомом різних психічних розладів, включно з шизофренією. Прогрес у нейроімеджингу, зокрема завдяки мозковим скануванням, таким як fMRI, дає можливість дослідникам візуалізувати зміни в активності мозку, які можуть бути пов’язані з виникненням та прогресом психозу.
Генетика та психоз
Хоча синдром видалення 22q11.2 є одним з генетичних факторів, що можуть збільшити ризик розвитку психозу, варто зауважити, що етіологія психозу є багатофакторною і включає складний взаємозв’язок між генетикою, середовищем та нейробіологією. Інші генетичні варіанти також були визначені як фактори, що збільшують ризик розвитку психозу та шизофренії, і дослідження продовжує розкривати інші асоціації.
Основні виклики у дослідженні психозу
Однією з основних проблем у вивченні психозу є гетерогенність цього стану. Психоз може проявлятися по-різному серед різних осіб та пов’язаний з рядом психічних розладів, що може ускладнити ідентифікацію узагальнювальних біомаркерів чи стратегій лікування. Більше того, етичні аспекти виникають у зв’язку з проведенням досліджень серед вразливих популяцій, таких як люди з важкими психічними проблемами.
Машинне навчання та психіатрія
Застосування алгоритмів машинного навчання в психіатрії представляє значний прогрес у змозі аналізувати складні дані мозкового імеджингу. Ці алгоритми можуть виявляти патерни, які можуть бути невидимі для людського ока. Однак потенційним недоліком є те, що моделі машинного навчання часто потребують великих наборів даних для належного навчання, що може бути важко здійснити у медичних дослідженнях через проблеми з конфіденційністю та логістикою.
Мережа важливості
Мережа важливості – це лише одна з багатьох взаємопов’язаних мереж, які включені в різні психіатричні стани. Розуміння її ролі в психозі може привести до більш спрямованих терапій. Неінвазивні техніки стимуляції мозку, такі як транскраніальна магнітна стимуляція (TMS), показали свою ефективність у модулюванні мозкових мереж і можуть потенційно приносити користь тим, хто знаходиться в ризику психозу. Однак ці техніки потребують більшої перевірки через клінічні випробування.
Для отримання додаткової інформації на цю тему та пов’язані дослідження ви можете відвідати авторитетні джерела, такі як Національний інститут психічного здоров’я за адресою NIMH або Американська психологічна асоціація за адресою APA. Ці посилання можуть надати більший контекст щодо психічного здоров’я, актуальних досліджень та варіантів лікування.