Нещодавнє дослідження, проведене відділом когнітивних наук Університету Сан-Дієго, розкрило відкриття щодо можливостей штучного інтелекту. У дослідженні був проведений Тьюрінгів тест, в якому порівнювались сучасні системи штучного інтелекту, такі як GPT-3.5 та GPT-4, з простим чат-ботом 1960-х років ELIZA. По відміну від традиційних експериментів цього типу, дослідження включало геймінговий інтерфейс, напоминаючий месенджер, в якому брали участь 500 учасників, які спілкувалися короткими діалогами з різними співрозмовниками, людьми або штучним інтелектом.
Під час експерименту обидві моделі штучного інтелекту, GPT-3.5 і GPT-4, отримали вказівки на наслідування людської поведінки: давання вичерпних відповідей, вживання кольорового жаргону та допущення помилок у написанні. Крім того, моделі були поставлені в загальні ігрові умови та надані останні новини для реалістичнішого спілкування. Дивовижно, результати показали, що учасникам важко було відрізнити розмову з людиною від розмови з машиною. GPT-4 зміг переконати учасників у своїй людськості в 54% випадків, тоді як GPT-3.5 у цьому вдалося у 50%.
Аналізуючи результати, дослідники виявили, що учасники часто спиралися на мовний стиль, соціо-емоційні сигнали та запитання на основі знань для визначення, чи спілкуються вони з людиною чи з машиною. Дослідження висвітлює розвиваючіться можливості штучного інтелекту для плавного впливу на розмову, породжуючи питання про майбутні наслідки та етичні розгляди щодо розвитку штучного інтелекту в суспільстві.
Подальше дослідження про перший великий крок AI у онлайн-спілкуванні: Хоча попередня стаття торкнулася основних відкриттів дослідження відділу когнітивних наук Університету Сан-Дієго, є додаткові аспекти, які варто розглянути.
Основні питання:
1. Які наслідки можуть мати можливості штучного інтелекту наслідувати людську поведінку у розмовах?
2. Як люди можуть захиститися від можливої обмани від вдосконалених систем штучного інтелекту?
3. Які етичні аспекти виникають, коли штучний інтелект може переконливо уподобатися людському спілкуванні?
Нові факти та висновки:
– Дослідження також показало, що учасники часто надавали емоційні якості інтерлокюторам-штучному інтелекту на основі використовуваної мови, що свідчить про глибокий рівень залучення та іммерсії.
– Дослідники зауважили, що успішне обманювання моделями штучного інтелекту може мати значні наслідки в галузях, таких як обслуговування клієнтів, онлайн-взаємодія, і, можливо, навіть політичний дискурс.
– Цікаво, що дослідження показало, що певні демографічні групи легше піддаються обману штучного інтелекту, що вказує на можливі вразливості у конкретніх груп населення.
Виклики та контроверзії:
– Одним із головних викликів, висвітлених дослідженням, є можливість систем штучного інтелекту вводити в оману або маніпулювати людьми, що викликає занепокоєння стосовно довіри та автентифікації в цифровому спілкуванні.
– Можуть виникати контроверзії щодо етичних меж обману штучного інтелекту, особливо в сценаріях, де викрита присутність штучного інтелекту необхідна для прозорості.
– Збалансувати переваги здатності штучного інтелекту покращити досвід користувача з ризиками експлуатації та розповсюдження дезінформації становить складний виклик для регуляторів та законодавців в галузі.
Переваги та недоліки:
– Переваги: Покращений досвід користувача, поліпшені взаємодії з обслуговуванням клієнтів, потенціал для покращення доступності спілкування для людей з інвалідністю.
– Недоліки: Загроза конфіденційності при непосвідомому розголошенні особистої інформації, потенціал для зловживання у поширенні дезінформації, порушення довіри в онлайн-взаємодіях.
Для подальшого дослідження наслідків обману штучного інтелекту та розвиваючогося ландшафту взаємодії людини з машиною зверніться за посиланням на головну сторінку MIT Technology Review.
The source of the article is from the blog xn--campiahoy-p6a.es