Коли Боллівуд зустрічається з розпізнанням голосу AI: історія активного правового захисту
Цифрова епоха поставляє перед нами широкий спектр викликів, особливо для знаменитостей, чию власну ідентичність можуть апропріювати способи, раніше невдосліджені. Зазначимо, що Джекі Шрофф, ветеран актор Боллівуду з пасією до екологічних справ, останнім часом здобув популярність не від своїх екранних виступів, а завдяки передбаченню у справах захисту свого персонального бренду. У жорсткому контрасті, Скарлетт Йоханссон — відома своїми голлівудськими ролями та, випадково, тим, що взяла участь в озвучці AI у фільмі “Вона” — стикається з потенційною загрозою для своєї унікальної вокальної ідентичності зі сторони існування штучного інтелекту.
Під час безпрецедентної акції Джекі Шрофф успішно захистив свої особисті права у Вищому суді Делі, отримавши наказ захищати своє ім’я, зображення та незримі, але ідентифіковані атрибути своєї персони, такі як його голос та манери. Його успішна юридична заява щодо видалення відео на YouTube, які зловживали його ідентичністю, створює міцний прецедент.
Тим часом всесвітньо відома актриса Скарлетт Йоханссон виявила, що голос нового помічника OpenAI, Ская — проекту, до якого вона спочатку була запрошена, але остаточно не співпрацювала — має тривожну схожість з її власним голосом. Це спонукало до правового виклику, відображаючи складнощі, що виникають у епоху, де AI може імітувати людські атрибути з тривожною точністю.
Щодо навігації через ці юридичні виклики, наслідки стають зрозумілими, від трансформаційного впливу AI на журналістику до стрімкого зростання капіталізації індійського фондового ринку під впливом політичної впевненості. Міцна позиція, яку займає Резервний банк Індії у підтримці фінансової дисципліни, є ще одним відображенням змінюючогося пейзажу, де бджілість та передбачення стають такими ж важливими, як інновація та адаптація.
Основні питання та виклики
Одне з ключових питань, що виникає з перетину прав знаменитостей та голосів AI, полягає в наступному: Як може закон захищати вокальну ідентичність знаменитості від несанкціонованого відтворення чи зловживання технологією AI? Це питання центральне до конфліктів, подібних тим, які стикаються Скарлетт Йоханссон, і повторює обурення у розваговій індустрії.
Однією з важливих проблем є те, що швидкість технологічного прогресу випереджає існуючі правові рамки. Закони часто відстають, що призводить до реактивної, а не активної юридичної відповіді. Право інтелектуальної власності, до якого належать особисті права, мусило адаптуватися до шляхів, якими контент, згенерований AI, взаємодіє з правами осіб.
Ще однією пильною проблемою є відсутність міжнародної консистентності у законодавчому захисті особистих атрибутів. Хоча одна країна може надавати ретельні права особам, інші можуть не мати чіткої рамки для захисту.
Конфлікти
Існує філософське обговорення, чи може AI дійсно ‘генерувати’ нову роботу, чи воно виключно ‘імітує’ на основі існуючих шаблонів та входів. Цей конфлікт поширюється на сферу особистих прав знаменитостей, де одна сторона стверджує, що AI створює щось нове, тоді як інші стверджують, що воно порушує особисту ідентичність.
Використання AI для реплікації голосу викликає також етичні питання — такі як потенціал для зловживань deepfake та чи має консенсус бути передумовою використання чиїхось голосу, навіть якщо голос синтетично реплікований AI.
Переваги та недоліки
Перевагою технологій розпізнання та синтезу голосу є їхній потенціал для творчих та практичних застосувань, як от у галузі анімації, аудіокниг або забезпечення можливостей для спілкування тим, хто втратив голос.
Проте, недолікою є ризик, який ця ж технологія становить для власників голосу. Її можна використовувати для створення фальшивих рекламних оголошень, жартівливих дзвінків або навіть для поширення дезінформації — паралізуючого удару по ідеї цілісності особистого бренду та контролю особи над своєю персоною.
З урахуванням цих побоювань стає очевидним, що потрібно розробляти комплексні юридичні й етичні каркаси для навігації цими не вивченими цифровими просторами.
Для тих, хто бажає дослідити дебати навколо штучного інтелекту та права, наступні джерела можуть слугувати інформативними вихідними точками:
– Електронний Фронт дій, який займається цифровою конфіденційністю та свободою слова, включаючи питання, пов’язані з AI. Відвідайте їх на EFF.
– Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO), яка має справу з глобальними варіаціями права інтелектуальної власності, що безпосередньо пов’язано з правами знаменитостей. Їх можна знайти тут: WIPO.
– OpenAI, організація, що стоїть за технологією генерації голосу AI, яка спричинила стурбованість Скарлетт Йоханссон, для інсайтів у сфері новітніх досліджень та розробок в галузі AI. Їх офіційний сайт: OpenAI.