Індія за останні десять років зборолася з ростом кількості смертей слонів внаслідок зіткнень з потягами. Звіти місцевих ЗМІ повідомляли, що 36 слонів трагічно загинули в наслідок залізничних аварій протягом 10 років. Розширення залізничної мережі перетнуло традиційні міграційні шляхи слонів, що особливо призводить до зростання подібних випадків.
Група цих фатальних зіткнень сталася на двох залізничних лініях поблизу Мадуккарая, який межує з штатом Керала. Ці шляхи проходять через коридори, якими користуються слони для подорожей між лісами, що робить регіон особливо вразливим до таких аварій.
Для протистояння цій проблемі департамент лісів Тамільнаду наказав лісовому департаменту та залізниці вжити вирішальних заходів для запобігання загибелі слонів під час руху потягів. Реагуючи за допомогою технологій, департамент лісів встановив 12 веж з камерами на базі штучного інтелекту, оснащеними тепловізійними та видимими камерами вздовж залізничних ліній Мадуккарая. Цю ініціативу очолив керівник проекту Ашіш Раджпут, включаючи системи штучного інтелекту, розроблені Індійською армією.
Ці високотехнологічні системи подають сигнал до найближчої диспетчерської, коли виявляють слона в межах 30 метрів від залізничних шляхів. З чотирма працівниками, розташованими в кожній диспетчерській, механізм оперативний у видачі сигналу операторам поїздів зупинитися, забезпечуючи вчасну реакцію для уникнення можливих аварій.
Супрія Саху, з департаменту лісів Тамільнаду, відзначила, що цей проект розпочався у лютому з бюджетом в 72,4 мільйонів рупій, що еквівалентно приблизно 867 758 доларів США. Раніше працівники лісів патрулювали вздовж рейок, щоб контролювати переміщення слонів, спосіб, який недостатньо забезпечував безпеку від аварій. З моменту активації системи було виявлено близько 400 слонів, які підходили до залізничних шляхів, усі випадки були повідомлені залізничним властям, успішно запобігаючи аваріям.
Оператори диспетчерської, включаючи людину на ім’я Манікандан, зауважили, що система не лише сповіщає їх про присутність слонів, але також сигналізує, коли якатере інші тварини знаходяться близько до рейок.
Ця система нагляду на базі штучного інтелекту — один із численних експериментів в Індії, які використовують штучний інтелект для захисту дикої природи. В грудні минулого року Міністерство залізничного транспорту Індії оголосило про впровадження ‘Gajraj,’ ще одну систему штучного інтелекту, на різних маршрутах міграції слонів у країні.
Найважливіші питання та відповіді:
– Що призвело до збільшення кількості смертей слонів в Індії?
Розширення залізничної мережі Індії на традиційні маршрути міграції слонів призвело до зростання зіткнень між потягами і слонами.
– Які кроки були вжиті для зменшення смертності слонів на залізничних шляхах?
Тамільнадський державний суд наказав вжити заходів для запобігання таким випадкам, що призвело до встановлення камер на базі штучного інтелекту вздовж залізничних ліній, які схильні до цих аварій.
– Як працює система камер штучного інтелекту для запобігання смертності слонів?
Камери з штучним інтелектом використовують тепловізійне та видиме зображення для виявлення слонів у межах 30 метрів від рейок, сповіщаючи диспетчерську, яка дістає операторам поїздів сигнал зупинитися та уникнути зіткнення.
– Яким був результат впровадження цієї системи штучного інтелекту?
З моменту активації системи штучного інтелекту виявлено приблизно 400 слонів поблизу залізничних шляхів, і всі випадки були повідомлені для запобігання аваріям.
Ключові виклики та суперечності:
– Інтеграція із Залізничними Перевезеннями: Забезпечення безперервного спілкування між системою штучного інтелекту та операторами потягів несе в собі операційні виклики.
– Надійність та Ложні Спрацювання: Ефективність системи залежить від її можливості точного визначення загроз та мінімізації ложних спрацювань, що можуть нарушити розклад руху поїздів.
– Фінансування та Обслуговування: Система потребує постійного фінансування для експлуатації та обслуговування, що може бути фінансовим напруженням.
– Напади на Середовище Існування: Управління зростанням інфраструктури без порушення місць існування дикої природи залишається складною соціоекономічною проблемою.
Переваги:
– Покращена Безпека: Система штучного інтелекту безпосередньо призводить до безпеки як слонів, так і пасажирів потягів, запобігаючи зіткненням.
– Зусилля щодо Збереження: Цей технологічний підхід підтримує зусилля щодо збереження, зменшуючи кількість випадків втрат дикої природи.
– Ефективність Моніторингу: Нагляд на базі штучного інтелекту є більш ефективним і менш працезатратним порівняно з традиційними методами патрулювання.
Недоліки:
– Залежність від Технологій: Велика залежність від технологій може призвести до вразливостей системи, таких як можливі технічні неполадки або проблеми під час відключення електропостачання.
– Високі Початкові Витрати: Встановлення та реалізація системи камер з штучним інтелектом вимагають значних початкових інвестицій.
– Адаптація Тваринами: Існує можливість для дикої природи, такої як слони, адаптуватися до системи нагляду та знаходити альтернативні точки переходу, що може призвести до аварій в інших регіонах.
Пов’язані Посилання:
Міністерство Охорони Здоров’я та Сімейного Добробуту – для потенційних проблем здоров’я тварин та людей, пов’язаних з аваріями.
Індійські Залізниці – для інформації щодо розширень залізниці та заходів безпеки.
Міністерство Охорони Довкілля, Лісів та Змін Клімату – для політик та оновлень щодо зусиль щодо збереження дикої природи в Індії.