Рада Європи прийняла помітну конвенцію, спрямовану на захист прав людини в галузі штучного інтелекту (AI). Марія Пейчинович Бурич, Генеральний секретар Ради, підкреслила мету цього договору – гарантувати відповідальне використання AI, яке почестіть основні права та демократичні принципи. Цей крок стався після того, як Євросоюз ухвалив рішення про законодавство в сфері штучного інтелекту в грудні, демонструючи відмінну ініціативу Ради як суб’єкта, незалежного від ЄС.
Глобальне запрошення до участі в конвенції – Угода відкриває двері для країн по всьому світу, не лише для держав, що входять до Ради Європи, долучитися до справи, позначаючи це як дуже значуще досягнення. Тому Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок визнала конвенцію як візитівка міжнародного регулювання AI, підкреслюючи міжнародний вплив Ради. Чимало країн входять до складу Ради, починаючи від країн ЄС до країн, таких як Великобританія та Туреччина, загалом охоплюючи 680 мільйонів осіб.
Спостерігачі під час обговорень включали глобальних лідерів, таких як США, Ізраїль та Канада, піднімаючи надії на значний глобальний вплив, здатний потенційно вплинути на значущі технологічні корпорації. Підписники конвенції юридично зобов’язані дотримуватись її умов.
Деталі та винятки з договору – Рада Європи визначила вимоги до прозорості та моніторингу використання AI, наприклад, у створенні контенту. Вона вимагає дотримання принципів недискримінації та прав на конфіденційність, а також настоює на захисті демократичних процесів від зловживання AI. Держави-учасниці зобов’язані створити незалежні наглядові органи для досягнення цих цілей.
Проте, конвенція не поширює свій вплив на сфери національної безпеки або оборони. Крім того, країни можуть обирати власні регуляторні заходи перед умовами конвенції при регулюванні приватного сектору, що деякі критики вважають занадто лояльним стосовно держав та компаній.
Аналітик Algorithm Watch Анжела Мюллер визнала конвенцію як обіцяйовий сигнал, що визнає необхідність заходів по захисту прав людини в сфері штучного інтелекту. Однак вона також вказала, що угода може бути занадто чинна, дозволяючи більше свободи для держав та корпорацій, ніж бажано для ефективного управління.
Ключові питання та відповіді, пов’язані з мітним Договором про штучний інтелект і права людини в Європі:
– Яка основна мета конвенції?
Основна мета – забезпечити те, щоб технології штучного інтелекту були розроблені та впроваджені таким чином, що поважає права людини, фундаментальні свободи та демократичні принципи.
– Хто може приєднатися до конвенції?
Конвенція відкрита для країн з усього світу, не лише тих, що є членами Ради Європи.
– Які вимоги для держав, що долучаються до конвенції?
Держави, які долучаються, повинні мати заходи, які забезпечують прозорість та моніторинг використання штучного інтелекту, дотримання принципів недискримінації та прав на конфіденційність, та захист демократичних процесів.
– Які деякі ключові виклики або суперечки, пов’язані з конвенцією?
Значним викликом є виняток, зроблений для секторів національної безпеки та оборони, що означає, що застосування AI в цих сферах не підлягають нагляду з боку договору. Крім того, існує суперечка щодо можливості країн забезпечувати гнучкість у регулюванні приватного сектору, що може підірвати ефективність конвенції.
Переваги конвенції:
– Пропагує єдиний стандарт управління штучним інтелектом, що поважає права людини.
– Стимулює міжнародну співпрацю та ставить прецедент для інших глобальних учасників.
– Допомагає підвищити довіру громадськості до технологій штучного інтелекту, забезпечуючи їх відповідальне використання.
Недоліки конвенції:
– Виключення секторів національної оборони та безпеки може залишити значну область застосування штучного інтелекту нерегульованою.
– Дозволення державам обирати власні регуляторні заходи може призвести до непослідовностей та можливо слабших регуляцій.
– Зобов’язуючий характер конвенції може бути сприйнятий як порушення національного суверенітету або обмеження інновацій у секторі штучного інтелекту.
Рада Європи має довгу історію захисту прав людини, а ця конвенція є продовженням у цифрову епоху. Інформацію про Раду та її ініціативи можна знайти на їх офіційному веб-сайті: Рада Європи.
Також важливо відслідковувати розвиток подій в Європейському союзі щодо регулювання штучного інтелекту, оскільки ЄС часто є провідником в технологічній політиці в Європі та у всьому світі: Європейський союз.
Участь у головних глобальних силах, таких як США, Ізраїль та Канада під час обговорень свідчить про можливість подальшого впливу, зокрема на технологічні корпорації з глобальним присутністю. Для отримання інформації про глобальні політики в галузі технології та міжнародну співпрацю можливо звертатися до веб-сайтів відповідних урядів або відповідних міжнародних організацій.