Військові кампанії відомі своєю хаосом та руйнівністю, однак коли традиційна туман війни поєднується з сучасним штучним інтелектом, виникають нові етичні та моральні пастки. Станом наразі дедалі більше тривожить використання штучного інтелекту для вибору цілей у зонах конфліктів, ситуація, що яскраво виражена в смузі Газа. Дослідження та звіти з місця подій свідчать про те, що Війська оборони Ізраїлю (IDF) можуть використовувати алгоритми штучного інтелекту, розроблені великими технологічними компаніями, для підтримки їхньої воєнної стратегії проти палестинського населення.
Цей заснований на штучному інтелекті підхід до війни був критикований за можливе загострення людської вартості конфлікту, викликаючи побоювання про об’єктивність та помилковість технологічно оснащених бойових операцій. Критики вважають, що алгоритми позбавлені вичерпного розуміння, необхідного для прийняття рішень щодо життєво важливих ситуацій, що може призвести до збільшення числа цивільних жертв та заглиблення цифрового розриву.
Нещодавно предметом суперечки стала участь Німеччини, оскільки країна звинувачується в Міжнародному Суді в справі про сприяння діям Ізраїльських військ, постачаючи їм зброю. Це питання викликало галас в німецьких політичних колах та ЗМІ, спровокувавши дебати про відповідальність та етику збройної торгівлі.
Тим часом українські журналісти стикаються з викликом повідомлення під тиском. Досвід від інформаційних агентств розслідування, таких як Bihus.info, яке колись пролило світло на військові злочини Росії, зараз підкреслює складнощі в покритті конфліктів під державним наглядом.
Обговорені питання, які пропонуються дослідниками, такими як Софія Гудфренд і Меттью Махмуді, студент спеціальності цифрових прав Мона Штая та журналіст Себастьян Бен Даніель, розкривають картину підтриманого штучним інтелектом конфлікту, журналістської цілісності під вогнем та переплетену боротьбу за цифрову рівність посеред хаосу сучасної війни.