Військові кампанії відомі своєю хаосом та руйнуванням, але коли традиційна туманність війни поєднується з сучасним штучним інтелектом, з’являються нові етичні та моральні труднощі. Дедалі більш налякливим явищем є використання ШІ для вибору цілей в зонах конфліктів, що наочно проявляється в смузі Газа. Поінформовані дослідження та звітів з місця подій вказують на те, що оборонні сили Ізраїлю (IDF) можуть використовувати алгоритми ШІ, розроблені великими технологічними компаніями, для допомоги у своїй військовій стратегії проти палестинського населення.
Цей базовий підхід до війни за допомогою ШІ був критикований за можливе загострення людських втрат від конфлікту, породжуючи питання про об’єктивність та помилковість операцій з бойовими діями, оснащеними технологією. Критики стверджують, що алгоритми не мають тонкого розуміння, необхідного для прийняття життєво важливих рішень, можливо ведучи до збільшення числа цивільних жертв та укріплення цифрового розриву.
Нещодавно у центр уваги опинилася участь Німеччини, оскільки країну звинувачують в Міжнародному Судії в сприянні військовим діям Ізраїлю, постачаючи їм зброю. Це питання викликало хвилю в німецьких політичних колах і засобах масової інформації, розпалюючи дискусії про відповідальність та етику збройної торгівлі.
Тим часом, в Україні журналісти стикаються з викликом роботи під тиском. Досвід роботи видавців розслідницьких матеріалів, таких як Bihus.info, які колись проливали світло на військові злочини Росії, тепер підкреслює складнощі висвітлення конфліктів в умовах уваги з боку влади.
Обговорювані питання, висунуті дослідниками, такими як Софія Гудфренд та Меттью Махмуді, вчений у галузі цифрових прав Мона Штайя та журналіст Себастьян Бен Данієль, розкривають картину ШІ-підтриманого конфлікту, журналістської честності під вогнем та взаємозв’язок боротьби за цифрову рівність серед хаосу сучасної війни.