Китайське використання технології штучного інтелекту та створення фейкових акаунтів у соціальних мережах викликають заохочення всесвітнього співтовариства, особливо у Сполучених Штатах. Останній звіт від центру загроз Microsoft розкриває зростаючу складність та посилення Китаївої впливової діяльності.
За словами Клінта Уоттса, керівника центру аналізу загроз Microsoft, Пекін посилив свої цілі та стратегії, спрямовуючись на посівання розбрату та, можливо, вплив на результати, включаючи вибори президента Сполучених Штатів. Звіт підкреслює використання Китаєм штучно створеного вмісту на базі штучного інтелекту для досягнення своїх цілей не лише в США, а й по всьому світу.
Одним із помітних тактик, що використовує Китай, є використання фейкових акаунтів у соціальних медіа для опитування виборців з розділових питань, тим самим отримуючи уявлення про демографію та позиції. Ці зусилля спрямовані на виявлення найбільш розділових тем і розуміння, які демографічні групи виборців підтримують певні питання чи позиції. Таким чином, Китай сподівається стратегічно підготуватися до виборів президента США.
Звіт конкретно вказує на можливість використання Китаєм подій, таких як зіткнення потягів у Кентуккі та лісові пожежі в Мауї, для поширення недовіри до уряду США. Ці дії сприяють загальній стратегії посівання розбрату та посилення побоювань серед американського населення.
Проте звіт заключається в тому, що мало свідчень про те, що впливова діяльність Китаю успішно змінила громадську думку до цього часу. Незважаючи на зростання зусиль Китаю, їх вплив на переконання виборців залишається мінімальним.
Мінулого року центр загроз Microsoft повідомив про використання акаунтів у соціальних мережах, пов’язаних з китайським урядом, що видають себе за виборців США, щоб маніпулювати виборами до Конгресу 2022 року. Ця діяльність триває, з особливим акцентом на розділові внутрішні питання США, такі як глобальне потепління, політика міграції на кордоні США, вживання наркотиків, імміграція та расові напруги. Ці акаунти використовують різноманітні тактики, включаючи оригінальні відео, меми, інфографіку та вторинний вміст від відомих політичних діячів.
Крім того, звіт компанії Microsoft підкреслює зростання використання штучно створеного вмісту під час впливової діяльності, спрямованої на Китай, під час президентських виборів на Тайвані у січні. З огляду на наближення важливих виборів, зокрема у країнах, таких як Індія, Південна Корея та Сполучені Штати, очікується, що Китай продовжить використання штучно створеного контенту для захисту своїх інтересів.
Слід відзначити, що використання технології штучного інтелекту та фейкових акаунтів у соціальних мережах виходить за межі Китаю. Наприклад, Північна Корея почала використовувати штучний інтелект для сприяння крадіжкам криптовалюти, атак на ланцюг поставок та ефективного збору військової інформації, як вказано у звіті Microsoft.
Наразі проводяться постійні зусилля з метою визначення та зниження ризиків, пов’язаних із штучно створеним контентом та фейковими акаунтами у соціальних мережах. Важливо залишатися бджливими та критично оцінювати інформацію, з якою ми зіштовхнемося в Інтернеті, щоб боротися з поширенням dezinformatsii та впливової діяльності.
**ЧАП:**
*Які тактики впливу на громадську думку використовує Китай?*
Китай використовує штучно створений вміст та фейкові акаунти у соціальних медіа для впливу на громадську думку. Застосовуючи ці тактики, Китай сподівається посіяти розбрат, отримати уявлення про демографію виборців та можливо вплинути на результати виборів.
*Чи успішний Китай у переконанні людей через свої впливові дії?*
Звіт центру загроз Microsoft вказує на те, що немає достатніх свідчень, що підтримували б ідею, як будь-які впливові дії Китаю успішно змінили громадську думку до цього часу.
*Чи існують інші країни, що використовують подібні тактики?*
Так, інші країни, такі як Північна Корея, також використовують технологію штучного інтелекту та фейкові акаунти у соціальних медіа для різних цілей, включаючи крадіжки криптовалюти, атаки на ланцюг поставок та збір військової інформації.
The source of the article is from the blog maltemoney.com.br