У наслідок скандалу з Cambridge Analytica в 2018 році роль соціальних мереж у формуванні виборчої політики стала предметом інтенсивної уваги. Скандал відкрив потенціал маніпулювання думками користувачів Facebook за допомогою їх особистих даних. Пройдемо до 2024 року, і знаходимо себе в ландшафті, який суттєво розвинувся у плані усвідомлення та розуміння ризиків, пов’язаних із онлайн-платформами. Однак з’явилися нові виклики, зокрема в сфері штучного інтелекту, що приводить до дезінформації.
Штучний інтелект (AI) став потужним інструментом для прискорення створення та поширення недостовірної інформації, відіграючи важливу роль у зусиллях з переконання громадської думки та впливу на результати виборів. Його вплив можна розділити на три ключові механізми. По-перше, AI може експоненційно посилювати дезінформаційні кампанії, допливаючи тисячі або навіть мільйони осіб всього за кілька секунд. Це швидке поширення перевершує зусилля факт-чекінгу, ускладнюючи ефективну боротьбу з неправдивими наративами.
По-друге, зростання гіпер-реалістичних deep fake становить значний загрозу для виборчої добросовісності. За допомогою вдосконалених алгоритмів машинного навчання зловмисники можуть створювати переконливі підробки зображень, аудіо або відео, які можуть бути поширені вірусно на соціальних мережах. Ці маніпуляції ускладнюють завдання глядачів про розрізнення правди від вигадки, що може спричинити вплив на громадську думку.
Нарешті, AI-приводить до мікроцілення, що дозволяє зловмисникам налаштовувати свої дезінформаційні кампанії під конкретні демографічні групи або особи. Використовуючи особисті дані, зібрані з соціальних мереж та інших джерел, вони можуть використовувати існуючі упередження, страхи та слабкості, максимізуючи переконливий вплив на вразливу аудиторію.
Дослідження прогнозує, що до 2024 року AI призведе до підвищення шкідливого контенту на соціальних мережах, що відбувається майже щодня. Ця поширеність становить загрозу виборчим процесам у понад 50 країнах, піддаваючи суспільну стабільність та легітимність урядів по всьому світу під сумнів.
Легкість отримання доступу до масштабних моделей штучного інтелекту та зручних інтерфейсів демократизувала створення синтетичного контенту. Від гіпер-реалістичних deep fake відеороликів до підроблених веб-сайтів, ці інструменти сприяють поширенню недостовірної інформації в небаченій раніше масштабі та швидкості.
Розпізнавши серйозність цього питання, Глобальне дослідження сприйняття ризиків Світового економічного форуму включає дезінформацію серед топ-10 глобальних ризиків. Негайні дії потрібно приймати для вирішення викликів, що ставляться перед AI-дезінформацією. Потрібний комплексний підхід, який включає технологічні інновації, регуляторні втручання та освітні ініціативи для підвищення медіграмотності та навичок критичного мислення.
Співпраця між урядами, технологічними компаніями, громадськими організаціями та академією є вирішальною для розробки ефективних стратегій для зменшення цих ризиків. Шляхом сприяння прозорості, відповідальності та стійкості в межах наших цифрових екосистем, ми можемо захищати громадський діалог та демократичні інституції від корозійного впливу синтетичного контенту.
**Часто Задаються Питання:**
**П: Як AI сприяє поширенню дезінформації?**
**В:** AI посилює дезінформаційні кампанії, створює переконливі deep fake та дозволяє мікроцілення, адаптоване для експлуатації певних демографічних груп чи осіб.
**П: Які ризики становить AI-дезінформація?**
**В:** AI-дезінформація загрожує суспільній стійкості, легітимності урядів та інтегрітету виборчих процесів по всьому світу.
**П: Які заходи вживаються для боротьби з AI-дезінформацією?**
**В:** Уряди приймають законодавство, впроваджують заходи прозорості та просувають цифрову грамотність для боротьби з вразливостями, що використовуються дезінформаційними кампаніями.
**П: Чому співпраця важлива в розв’язанні викликів AI-дезінформації?**
**В:** Співпраця між різними зацікавленими сторонами необхідна для розробки ефективних стратегій та ініціатив, які можуть ефективно пом’якшити ризики, пов’язані з AI-дезінформацією.
**П: Як можуть фізичні особи захистити себе від потрапляння жертвою AI-дезінформації?**
**В:** Фізичні особи можуть захистити себе, розвиваючи навички медіаграмотності, критично оцінюючи інформацію та будучи обережними з контентом, який вони споживають та діляться на соціальних мережах.
(*Джерело: Hindustan Times – www.hindustantimes.com*)
The source of the article is from the blog be3.sk