У значному руху, що представляє собою значне збільшення масштабу триваючої технологічної холодної війни, Сполучені Штати наложили жорсткі обмеження на експорт до Китаю, конкретно спрямовані на його швидко зростаючу галузь напівпровідників. Ця рішуча дія спрямована на стримування агресивного прагнення Пекіна до досягнень в галузі штучного інтелекту та технологій напівпровідників. Проте наслідки цих обмежень виходять далеко за межі двох світових держав та накладають довгу тінь на глобальний ринок напівпровідників.
Китай, не готовий відступати, швидко відповів, подавши позов до Світової торговельної організації, підкреслюючи наростаючі напруги між цими економічними гігантами. Ця взаємодія “тит за тат” підкреслює стратегічне значення галузі напівпровідників у більш широкій глобальній грі сил. Іноземні напівпровідникові компанії, що працюють в межах Китаю, зараз опинилися в крихких умовах, намагаючись пройти сквозь складні геополітичні напруги та ринкові невизначеності.
Не піддавшись санкціям США, Китай збільшує зусилля з метою досягнення самодостатності в галузі напівпровідників. З амбіційним завданням досягнення 70% вітчизняного виробництва до 2025 року, Китай спрямовує значні ресурси на підвищення своїх виробничих можливостей внутрішнього ринку. Цей амбіційний прорив не лише демонструє рішучість Китаю звільнитися від залежності від іноземних постачань, а й вказує на потенційне перетворення глобального ланцюжка поставок напівпровідників.
Вплив цієї боротьби за напівпровідники наступає поза межами економічної конкуренції. Міністерство оборони США стоїть перед складною ситуацією, оскільки ці обмеження експорту можуть потенційно загрожувати ланцюгу поставок військової техніки. Напівпровідники відіграють важливу роль у сучасній війні, що є необхідними для ряду військового обладнання, від супутників до нічних біноклів. США стурбовані ростом впливу Китаю на свій оборонний ланцюг постачань, як це відзначено у нещодавньому оновленні Списку військових компаній Китаю.
У відповідь на ці виклики адміністрація Байдена активно вдосконалює стратегії для зменшення залежності від Китаю щодо критичних мінералів, необхідних як для переходу до нових енергетичних технологій, так і для військових застосувань. Зусилля включають укладання союзів з дружніми країнами, стимулювання внутрішніх гірничорудних ініціатив та посилення можливостей закупівлі. Проте домінування Китаю на глобальному ринку металів становить значний виклик для амбіцій США. Ринкова волатильність, законодавчі перешкоди та геополітичні напруги подальшу ускладнюють можливість США забезпечити свої ланцюги постачання.
Боротьба між США та Китаєм за напівпровідники та критичні мінерали перетинає межі простої торговельної суперечки. Вона представляє собою більш широку стратегічну конкуренцію за технологічне та військове господарство. Посилюючи свої позиції, ці країни недвозначно вплинуть на майбутнє глобальних технологічних та оборонних пейзажів.
The source of the article is from the blog windowsvistamagazine.es