У останні роки Південна Азія стала свідком значного прогресу у розвитку та застосуванні технологій на основі штучного інтелекту для військових цілей. Країни, такі як Індія та Пакистан, активно інвестують і використовують штучний інтелект для покращення своїх оборонних можливостей, що породжує побоювання щодо можливого ескалації регіональної гонки озброєнь.
Наприклад, Індія зробила помітні кроки у впровадженні штучного інтелекту у свою військову стратегію. Завдяки розміщенню 140 систем нагляду на основі штучного інтелекту вздовж своєї кордону з Пакистаном, Індія значно покращила свої можливості у ситуаційному сприйнятті та обробці даних. Ці системи нагляду складаються з високорозширених камер, сенсорів, безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та радарів. Можливо, одним з найважливіших досягнень є розробка ройових дронів, здатних атакувати системи доставки ядерних бомб. Утворений у 2022 році Військовий рада зі штучного інтелекту відіграє вирішальну роль у стратегії Індії щодо штучного інтелекту, для реалізації різних проектів в цій галузі виділено значний бюджет.
З іншого боку, хоча витрати Пакистану на військовий штучний інтелект відносно незначні порівняно з Індією, останні події свідчать про зростаючу увагу до використання технологій штучного інтелекту. Пакистан виділив кошти для створення центрів досліджень у галузі штучного інтелекту, таких як Національний центр робототехніки та автоматизації та Центр штучного інтелекту та обчислювання. Ці центри зосереджуються на використанні штучного інтелекту та машинного навчання для покращення процесу прийняття рішень військовими та цивільними секторами.
Введення штучного інтелекту в військові операції має потенційні наслідки для ядерної стабільності в регіоні. Здатність штучного інтелекту обробляти великі обсяги даних та точно прогнозувати місцезнаходження мобільних ядерних блоків може покращити стратегічну гнучкість та забезпечити виживання. Однак вона також збільшує ризик неправильного сприйняття і поспішних рішень в умовах високого напруження. Близькість та розмір Пакистану особливо ставлять його під загрозу від військових операцій, здійснюваних за допомогою штучного інтелекту.
Проблеми пов’язані із забезпеченням відповідальної експлуатації системи “Автономні озброєні системи” (АОС) додатково підвищують ризик ненавмисної ядерної ескалації. Часті столкновення між Індією та Пакистаном вздовж лінії контролю (ЛК) дають підстави для вираження занепокоєння щодо розміщення АОС в регіоні. Кібербезпека також є критичним фактором ризику, оскільки скомпрометовані АОС можуть ненавмисно спричинити військові дії та ускладнити зусилля по кризовому управлінню.
Для вирішення цих проблем важливо, щоб Індія та Пакистан провели двосторонні діалоги та встановили довіру, для специфічних технологій штучного інтелекту. Ці діалоги повинні спрямовуватися на досягнення балансу між прозорістю та безпекою, сприяти обміну знаннями з штучного інтелекту для стимулювання етичного використання та зменшення ризиків, пов’язаних з військовою мілітаризацією штучного інтелект.
На завершення, швидкий розвиток штучного інтелекту для військових цілей в Південній Азії створює як можливості, так і виклики. Він покращує стратегічні можливості, але також збільшує ризик неумисної ескалації та незахищеності. Ефективне регулювання та міжнародна співпраця необхідні для забезпечення відповідального та етичного використання штучного інтелекту у військовій сфері.
The source of the article is from the blog lisboatv.pt