Великий прорив у квантовому обчисленні був досягнутий командою вчених з Гарвардського університету. Вони успішно розробили перший у світі квантовий ланцюг, використовуючи логічні квантові біти, або кубіти. Це революційне дослідження було проведено в рамках програми ONISQ ДАРПА, яка має на меті створення квантових пристроїв, здатних перевищувати класичні суперкомп’ютери у вирішенні складних оптимізаційних задач.
Під керівництвом доктора Михаїла Лукіна з Гарварду, команда ONISQ співпрацювала з дослідниками з MIT, QuEra Computing, Caltech і Принстону. Їхній фокус був спрямований на Ридбергівські кубіти, і вони змогли розробити коригуючі помилки логічні кубіти з них. Це важливий крок на шляху до досягнення надійного квантового обчислення, оскільки логічні кубіти здатні зберігати свій квантовий стан, незважаючи на помилки.
Команда з лабораторії Гарварду побудувала квантові ланцюги, використовуючи приблизно 48 логічних кубітів Ридберга, які представляють найбільшу зібраність логічних кубітів на сьогоднішній день. Однорідність Ридбергівських кубітів дозволяє легко масштабувати і керувати ними, що дає їм значну перевагу перед іншими типами кубітів.
Доктор Мукунд Венгалаторе, менеджер програми ONISQ, підкреслив перетворювальний потенціал цього прориву. Ридбергівські кубіти забезпечують можливості переконфігурації та пересування. Це викликає сумніви у традиційній думці, що для надійного квантового обчислення потрібні мільйони фізичних кубітів. Експлораторський підхід ДАРПА зіграв важливу роль у цьому розвитку, підхоплюючи з різних їхніх програм, щоб сприяти розвитку квантового обчислення.
Детальна публікація цього відкриття в журналі Nature вказує на те, що навіть менша кількість логічних кубітів може бути достатньою для вирішення певних проблем, що може прискорити розвиток поля великомасштабних логічних процесорів. Постійне зобов’язання ДАРПА до квантових досліджень внесе значний внесок у прогрес цієї галузі з потенціалом революціонізувати кілька галузей промисловості та перетворити суспільство на масштабі, порівняному з впливом Інтернету.
The source of the article is from the blog regiozottegem.be