Дослідники провели революційне дослідження з оцінки можливостей штучного інтелекту через інтерактивні розмови. Натомість традиційного Т’юрінгового тесту, який запропонував Алан Тьюрінг у 1950 році і оцінює здатність машини показати інтелект на рівні людини, у цьому дослідженні було запропоновано модернізований підхід.
Різноманітна група з 500 учасників взяла участь у п’ятихвилинних розмовах з чотирма респондентами: людиною, програмою штучного інтелекту ELIZA з 1960-х років та вдосконаленими моделями штучного інтелекту GPT-3.5 і GPT-4, на основі якого побудовано ChatGPT. Після взаємодій учасникам ставили завдання визначити, чи спілкувалися вони з людиною чи штучним інтелектом.
Результати, опубліковані 9 травня на сервері попередніх публікацій arXiv, показали значне зміщення у сприйнятті. Учасники вважали, що GPT-4 – це людина у 54% взаємодій, демонструючи виняткові розмовні можливості цієї моделі.
Натомість ELIZA, система з попередньо завантаженими відповідями, але не маючи великої мовної моделі чи нейромережевої архітектури, була вірно ідентифікована учасниками лише на 22% випадків. GPT-3.5 досягав рівня впізнаваності на рівні 50%, тоді як людиною учасник набрав найвищий показник точності на рівні 67%.
Додаткові факти:
– У останні роки були зроблені значні досягнення в галузі тестування штучного інтелекту, зокрема в розвитку більш складних моделей штучного інтелекту з покращеними можливостями у обробці та розумінні природної мови.
– Однією з ключових областей прогресу є удосконалення алгоритмів штучного інтелекту для покращення розмовних можливостей та моделювання міжособистісних взаємодій, як підтверджено дослідженнями, які оцінюють виступ штучного інтелекту у діалогах та бесідах.
– Різноманітні галузі, включаючи технології, охорону здоров’я, фінанси та розваги, все більше використовують методи тестування штучного інтелекту для покращення якості продуктів, ефективності та користувацьких досвідів.
Найважливіші питання:
1. Як можуть досягнення в тестуванні штучного інтелекту вплинути на розвиток та впровадження додатків, що працюють на основі штучного інтелекту у реальних сценаріях?
2. Які етичні аспекти слід враховувати при проведенні експериментів для оцінки здатностей штучного інтелекту через інтерактивні розмови?
3. Які можуть бути потенційні наслідки досягнення моделями штучного інтелекту рівня розмовних здібностей людини на суспільство та міжособистісні взаємодії?
Основні виклики та суперечки:
– Вплив посередництва: Визначення критеріїв успішності інтеракцій з штучним інтелектом та можлива упередженість у сприйнятті учасників систем штучного інтелекту.
– Конфіденційність даних та безпека: Забезпечення захисту важливої інформації, яка обмінюється під час взаємодії з штучним інтелектом, і вирішення питань, пов’язаних із проникненням даних чи їх недостатньою використовуваністю.
– Прозорість алгоритмів: Вирішення відсутності прозорості у моделях штучного інтелекту та виклики, пов’язані з розумінням того, як ухвалюються рішення під час розмовних взаємодій.
Переваги:
– Залучення користувача: Моделі штучного інтелекту з покращеними розмовними здібностями можуть поліпшити залучення користувачів та взаємодії у різних додатках, таких як чатботи, віртуальні асистенти та системи підтримки клієнтів.
– Ефективність та автоматизація: Досягнення у тестуванні штучного інтелекту дозволяють автоматизувати процеси оцінки розмов, що зберігає час та ресурси для розробників і дослідників.
– Інновації та прогрес: Покращенням здібностей штучного інтелекту через тестування стимулюють інновації у галузі та сприяють розробці більш вдосконалених та розумних систем.
Недоліки:
– Етичні питання: Можливість для моделей штучного інтелекту обманювати користувачів або маніпулювати інформацією під час взаємодії викликає етичні обговорення щодо прозорості та довіри.
– Алгоритмічні упередження: Тестування штучного інтелекту може ненавмисно утримувати упередження, присутні в тренувальних даних, що призводить до дискримінаційної поведінки або неточних оцінок розмовних можливостей.
– Страх перед заміною людини: При наближенні систем штучного інтелекту до рівня розмовних навичок людини може виникнути страх щодо впливу на зайнятість людей та недооцінка міжособистісних взаємодій у певних контекстах.
Запропоновані пов’язані посилання:
– Офіційний веб-сайт компанії IBM
– Домашня сторінка Investopedia
– Новини Wired
The source of the article is from the blog rugbynews.at