У світі штучного інтелекту трапляються події, які можуть стати шокуючими для багатьох. Все більше загрозних гравців використовують рекламу та компрометовані сторінки на Facebook для просування підроблених послуг штучного інтелекту. Ці зловмисні операції спрямовані на поширення шкідливого програмного забезпечення, яке створює значні ризики для недумаючих користувачів. Зловмисники використовують попит на популярні послуги штучного інтелекту, такі як MidJourney, Sora від OpenAI, ChatGPT-5 та Dall-E, щоб обманювати осіб та завантажувати шкідливий код, що дозволяє їм викрасти інформацію з пристроїв потерпілих.
Для надання довіри до своїх обманювальних дій зловмисники створюють фіктивні сторінки на Facebook та використовують рекламу для підтримки підроблених послуг штучного інтелекту. Ці вигадані сторінки слугують платформами для поширення фальшивих новин, штучних зображень та іншого контенту з метою здаватися правдивими. Шляхом цього витонченого обману зловмисники приваблюють користувачів до завантаження шкідливих виконавчих файлів на свої пристрої з Windows, обіцяючи їм лімітований доступ до довгоочікуваних послуг штучного інтелекту.
Додатково ці фальшиві спільноти служать для просування та монетизації мистецтва NFT (унікальних токенів) для зловмисників. Крім того, щоб надати автентичності своїм завантаженням, зловмисники вдаються до великих зусиль, створюючи кілька веб-сайтів. Ця стратегія дозволяє їм обійти платформи, такі як Dropbox та Google Drive, ускладнюючи виявлення. У своєму зусиллі обманути недумаючих жертв, зловмисники навіть клонують офіційну сторінку Midjourney, супроводжуючи її посиланням GoFile, що приваблює осіб у свою пастку.
Для погіршення ситуації файли, які маскуються під послуги штучного інтелекту, після завантаження містять коди, призначені для викрадення чутливої особистої інформації. Серед них збережені дані для входу, куки, деталі гаманця криптовалюти, дані автозаповнення та інформація про кредитні картки. Ця тривожна тактика підкреслює високу складність та успіх стратегій малорекламних організацій, що базуються на соціальних медіа, які використовують зловмисники. Використовуючи широкий масштаб платформ, таких як Facebook, ці кампанії можуть тривати протягом тривалих періодів з мінімальною модерацією, підсилюючи свій вплив та шкоду.
З огляду на зростаючу поширеність таких загроз, користувачам рекомендується відсторонюватися від завантаження файлів з неверифікованих джерел та бути обережними при перегляді онлайн-платформ. Пізнання ознак фальшивих веб-сайтів та шахрайств дуже важливе для захисту себе від потрапляння жертвою цих зловмисницьких схем. Надзвичайно важливо бути настороженими та утримуватися від взаємодії з підозрілими сторінками або послугами з метою забезпечення безпеки особистої інформації та пристроїв.
Часті питання:
Q: Які основні ризики пов’язані з просуванням фальшивих послуг штучного інтелекту?
A: Основні ризики полягають у завантаженні шкідливого коду, здатного красти чутливу інформацію, таку як дані для входу, гаманці криптовалюти, деталі кредитних карток та багато іншого.
Q: Як зловмисники створюють шахрайські спільноти?
A: Зловмисники фабрикують сторінки на Facebook та використовують рекламу для просування цих спільнот, де вони розміщують фейкові новини, штучні зображення та інший контент для здавання правдивими.
Q: Яку мету відіграє мистецтво NFT у цих зловмисних операціях?
A: Зловмисники використовують фіктивні спільноти для просування та монетизації мистецтва NFT, розвиваючи свої зловмисні дії.
Q: Як зловмисники надають автентичності своїм завантаженням?
A: Зловмисники створюють кілька веб-сайтів та навіть клонують офіційні сторінки послуг штучного інтелекту, щоб обманювати жертв. Це допомагає їм уникнути виявлення та додає автентичності їх завантаженням.
Q: Які заходи безпеки мають застосовувати користувачі, щоб захистити себе?
A: Користувачам слід бути обережними при переході онлайн-платформами, уникати завантаження файлів з неверифікованих джерел та бути обізнаними з ознаками фальшивих веб-сайтів та шахрайств. Підтримка бачення є важливою для забезпечення безпеки особистих даних та пристроїв.
The source of the article is from the blog yanoticias.es