Штучний інтелект (ШІ) викликає захоплення й хвилюючі обговорення у різних галузях, але його потенційний вплив у галузі охорони здоров’я надзвичайно трансформаційний. Аналітики передбачають, що ШІ може щорічно врятувати сотні тисяч життів в Європі та призвести до значних економічних заощаджень у Сполучених Штатах. Можливості, які відкриває ШІ у сфері охорони здоров’я, широкі – від розумних стетоскопів і роботів-хірургів до аналізу великих наборів даних та можливості спілкуватися з медичним ШІ, який має інтерфейс, схожий на людський.
Системи ШІ мають можливість підвищувати точність діагностики, ефективніше відстежувати хвороби, передбачати результати для пацієнтів та пропонувати покращені методи лікування. Крім того, ШІ може збільшити ефективність у лікарнях та медичних практиках, автоматизуючи завдання, такі як медична транскрипція, моніторинг пацієнтів та оптимізацію адміністративних процесів. Крім того, ШІ може прискорити темпи розробки нових препаратів та клінічних випробувань. Використання генеративних інструментів ШІ може ще більше зміцнити ці можливості.
Проте, незважаючи на потенційні переваги, інтеграція ШІ у сферу охорони здоров’я відбувалася повільно, і результати часто були невтішними. Кілька викликів сприяли такій ситуації. Одним із ключових перешкод є жорсткі вимоги до доказової бази в охороні здоров’я для забезпечення безпеки пацієнтів при впровадженні нових інструментів. Крім того, проблеми, пов’язані з фрагментацією даних, регулюванням та стимулюванням, гальмують прогрес.
Системи ШІ покладаються на величезні обсяги даних для навчання та покращення своєї продуктивності. Проте дані у галузі охорони здоров’я є високо фрагментованими, та їх використання строго контролюється для захисту конфіденційності пацієнтів. Для подолання цього необхідно знайти способи забезпечити безпечне переміщення медичних даних, що дозволить системам ШІ отримувати доступ до різноманітних наборів даних, які відображають повний спектр характеристик пацієнтів. Надання особам права на доступ до своїх медичних записів у портативному цифровому форматі не лише вирішило б проблеми конфіденційності, але й дозволило б пацієнтам краще контролювати своє здоров’я.
Ще однією проблемою є управління та регулювання інновацій ШІ у галузі охорони здоров’я. Управління ШІ в цій галузі, так само як і в інших сферах, часто не встигає за швидкими досягненнями. Регуляторні органи можуть бути повільними у затвердженні нових інструментів ШІ, а також не мати необхідного експертного рівня для ефективного оцінювання цих технологій. Уряди відіграють важливу роль у забезпеченні регуляторів необхідними ресурсами та експертизою для оцінки інструментів ШІ. Крім того, необхідно мати регуляторні рамки для моніторингу негативних подій та постійної оцінки алгоритмів щодо точності, безпеки, ефективності та прозорості.
Співпраця між країнами є ключовою для успішного вирішення цих проблем. Навчаючись зі своїх власних досвідів, країни можуть встановити мінімальні глобальні стандарти для впровадження ШІ у галузі охорони здоров’я. Спрощення міжнародної регуляторної системи створило б середовище, сприятливе для інновацій, що користувалося б малими компаніями, які можуть мати труднощі у навігації складними регуляціями. Крім того, країни з менш розвиненою медичною інфраструктурою найбільше виграли б від використання інструментів ШІ, оскільки ці технології можуть забезпечити необхідну підтримку та дозволити їм обігнати багатші нації.
Інституції та стимули також становлять перешкоду перед широкою інтеграцією ШІ у галузі охорони здоров’я. Хоча ШІ може знизити витрати та підвищити продуктивність шляхом допомоги або заміни медичних працівників, сучасні системи охорони здоров’я акцентують увагу на покращенні догляду, а не на скороченні витрат. Впровадження технологій часто призводить до збільшення витрат, оскільки це ускладнює існуючі процеси. Тому перепроектування процесів охорони здоров’я для ефективного використання ШІ може стикатися з опором як пацієнтів, так і медичних працівників. Крім того, системи охорони здоров’я, які стимулюють обсяги над якістю, можуть не бути зацікавлені в прийнятті технологій, які зменшують кількість візитів, тестів чи процедур. Уряди повинні переформувати ці стимули, забезпечуючи, що поєднання ШІ та покращеного лікування приведе до економічних ефективностей.
Заключно, інтеграція ШІ у галузі охорони здоров’я має величезний потенціал, проте стикається зі значними викликами. Уряди, регулятори та компанії мають важливі ролі у подоланні цих перешкод. Компанії повинні надати пріоритет безпеці, надійності та відповідальності у своїх продуктах ШІ, тоді як уряди та регуляторні органи мають створити рамки, які підтримують тестування та впровадження технологій ШІ. Зі спільних зусиль ШІ може революціонізувати систему охорони здоров’я, відкриваючи шлях до її застосування в інших галузях.
The source of the article is from the blog qhubo.com.ni