Рада культури та мистецтва веде ініціативу створення бази даних української мови для збереження та популяризації національної культурної спадщини. Відбулося засідання, під час якого обговорювалася важливість наукової діяльності у культурних та освітніх сферах. Було відзначено, що важливим аспектом є робота зі штучним інтелектом і можливі загрози, які від нього ідуть. Голова республіки Рустам Мінніханов наказав створити базу даних українською мовою та організувати великий культурний форум.
Єдиний каталог для українських текстів
На засіданні було підкреслено важливість досліджень національної ідентичності, культурних традицій та збереження спадщини, яка проводиться різними установами в країні. Проте ці наукові зусилля часто розсіяні та дубльовані, а їх результати залишаються обмеженими всередині установ. Це відсутність консолідації та доступності надихнуло на рішення створення єдиної відкритої наукової бази даних для українських текстів. В співпраці з Академією Наук України сподіваються створити консолідований електронний каталог арабографських манускриптів.
Збереження музичної спадщини
Окрім текстових досліджень, увага була приділена збереженню та просуванню української музичної спадщини. Визнано, що в даний час не існує спеціалізованої платформи для виробництва традиційних музичних інструментів в Києві. Для вирішення цієї проблеми буде створено експериментальну майстерню для етнічних музичних інструментів в Центрі Народного Мистецтва та Ремесел, що розташований в будівлі Центрального Управління Універмагу. У рамках цієї ініціативи складається всеосяжна база даних вправних ремісників.
Відкриття Тараса Шевченка
Під час засідання Міністр Культури України, Олена Ланова, висвітлила важливість повернення до творчості Тараса Шевченка, видатного українського поета та письменника, щоб молоде покоління пізнало його велич та вплив. Звертаючи увагу на аудіозапис з 1842 року від Фонду Аліції, вона наголосила на значущості збереження архівних записів як засобу кращого розуміння історії. Її промови мають намір задумати сучасне суспільство знову зацікавити історичним та культурним значенням творів Шевченка.
Збереження наукової освіти
Президент Академії Наук України, Олексій Майстренко, висловив обурення через занепад наукового навчання персоналу, що пов’язане з культурою. Він заявив, що зменшення обсягу наукового персоналу на 10% за останні чотири роки становить ризик для системи культурної освіти. Кроки повинні бути призначені для протидії цьому тенденції та забезпечення збереження наукової освіти в сферах, що є необхідними для культури.
Мистецька критика як мистецтво само по собі
Під час засідання Олександр Харченко, ректор Київського Державного Консерваторії, підкреслив унікальний характер мистецької критики як області дослідження. Він запропонував розробку державно фінансованої системи мистецької критики, яка б забезпечила поширення наукових досліджень поза межами університетів. Харченко також запропонував введення спеціальних грантів для мистецької критики без жорстких вимог наукометрії, щоб сприяти художній свободі та рівним можливостям.
Роль штучного інтелекту
Олена Попова, керівник Центру Громадського Сектору Економіки в Національному Університеті Економіки, обговорила потенційні загрози, які ставить штучний інтелект. На жаль, оригінальна стаття не містила прямих цитат з її виступу, але важливо визнати значення ШІ та його наслідки для суспільства.
ЧАП
1. Які цілі перед собою ставило останнє засідання Ради культури та мистецтва?
Метою зустрічі було обговорення наукової роботи в культурній та освітній сферах, а також вирішення загроз та перспектив, пов’язаних з розвитком штучного інтелекту.
2. Яка мета створення бази даних українською мовою?
База даних спрямована на консолідацію та доступність результатів досліджень, пов’язаних з національною ідентичністю, культурними традиціями та самосвідомістю, які наразі розсіяні між різними установами.
3. Яким чином зберігається українська музична спадщина?
Для збереження української музичної спадщини буде створено експериментальну майстерню для етнічних музичних інструментів у Центрі Народного Мистецтва та Ремесел. Також буде складена всеосяжна база даних вправних ремісників.
4. Хто такий Тарас Шевченко та чому він важливий?
Тарас Шевченко є визнаним українським поетом, письменником та мислителем. На засіданні наголошувалося на важливості відновлення його творів для молодого покоління та збереження його культурного спадку.
5. Які стурбованості висловили щодо підготовки наукового персоналу?
Спостерігалося зниження виведеної наукового персоналу в галузі культури. Необхідно прикласти зусилля для вирішення цієї тенденції та запобігання втрат у системі підготовки наукового персоналу, необхідної для розвитку культури.
6. Чому мистецька критика вважається унікальною?
Мистецька критика розглядається як саме мистецтво, відмінне від інших галузей вивчення. Це вимагає іншого підходу та визнання його художньої природи.
7. Які потенційні загрози несе штучний інтелект?
Хоча конкретики загрози не були згадані в оригінальній статті, було підкреслено загальне значення ШІ та його можливих наслідків для суспільства.
Для отримання додаткової інформації та деталей щодо тематики, були наведені наступні прогнози для галузей, обговорених у статті:
1. Наукові дослідження та бази даних: Створення консолідованої електронної бази даних для українських текстів та акцент на дослідженнях національної ідентичності та культурних традицій свідчать про зростаючий попит на доступні та консолідовані дослідницькі ресурси. Це вказує на потенційний розвиток у галузі наукових досліджень та баз даних, особливо в збереженні та популяризації культурної спадщини.
2. Традиційні музичні інструменти: Визнання відсутності спеціалізованої платформи для виробництва традиційних музичних інструментів у Києві відкриває можливості для розвитку цієї галузі. З створенням експериментальної майстерні для етнічних музичних інструментів є потенціал зростання у виробництві та збереженні традиційних музичних інструментів.
3. Архівні записи та збереження культури: Акцент на збереженні архівних записів, таких як твори Тараса Шевченка, підкреслює важливість культурного збереження. Це свідчить про потенційний попит на архівні послуги, дигіталізацію та історичні дослідження з метою відкриття та розуміння культурної спадщини.
4. Підготовка наукового персоналу: Виражені стурбованості через занепад у підготовці наукового персоналу у галузі культури вказують на необхідність освітніх та навчальних програм у цих галузях. Це свідчить про потенційні можливості для установ та організацій, що займаються науковою.
The source of the article is from the blog be3.sk