Новий міжнародний договір щодо штучного інтелекту (ШІ) досяг значного етапу після багаторічних переговорів, зосередившись на необхідності пом’якшення ризиків, пов’язаних із технологіями ШІ. Цей всеосяжний документ розроблявся протягом двох років представниками з понад 50 країн, включаючи провідні країни, такі як Австралія, Канада, Ізраїль та Японія.
Офіційний представник США в адміністрації президента Байдена підкреслив відданість країни забезпеченню того, щоб технології ШІ дотримувалися прав людини та демократичних принципів. Це визнання підкреслює спільні зусилля міжнародних органів, таких як Рада Європи, у вирішенні проблем, пов’язаних із ШІ.
Британський міністр юстиції Шабана Махмуд пояснила, що ця конвенція є важливим кроком у використанні інноваційних технологій, зберігаючи при цьому основоположні цінності, такі як права людини та верховенство права. Основна увага в рамках ШІ приділяється захисту осіб, які зазнають впливу від систем ШІ, і він помітно відрізняється від нещодавно прийнятого закону ШІ ЄС, який охоплює регулювання розробки та використання ШІ на внутрішньому ринку Європи.
Сформульована Комітетом по штучному інтелекту Ради Європи (CAI), угода має на меті вирішення проблем, пов’язаних з правами людини та демократичною цілісністю. Чернетка цієї міжнародної конвенції була завершена в березні і отримала схвалення Комітету міністрів 17 травня. Цей історичний документ планується підписати у Вільнюсі, Литва, 5 вересня, демонструючи глобальну прихильність до відповідального управління ШІ.
Глобальний пакт щодо штучного інтелекту спрямований на захист прав людини: виклики та перспективи
Коли світ продовжує приймати швидкий розвиток штучного інтелекту (ШІ), новий міжнародний договір покликаний переосмислити, як технології та права людини співіснують. Після виснажливих обговорень між понад 50 країнами Глобальний пакт щодо штучного інтелекту має на меті створення стандартів, які пріоритетизують права людини та демократичне управління перед обличчям нових технологій ШІ. Хоча ініціатива обіцяє кілька позитивних наслідків, вона також піднімає значні питання та виклики.
Які основні цілі Глобального пакту щодо штучного інтелекту?
Основні цілі Глобального пакту щодо штучного інтелекту включають:
1. **Захист прав людини**: Забезпечення того, щоб системи ШІ дотримувалися та захищали основні права людини.
2. **Демократичні цінності**: Сприяння використанню технологій ШІ таким чином, щоб підтримувати демократичну цілісність.
3. **Відповідальність та прозорість**: Встановлення рамок для відповідальності в системах ШІ, щоб уникнути зловживань і дискримінації.
Які ключові виклики, пов’язані з пактом?
Декілька викликів можуть вплинути на успішну реалізацію Глобального пакту:
1. **Різноманітні правові рамки**: Різні країни мають різні закони і визначення щодо прав людини, що може створити несоответствия в тому, як пакт застосовується та виконується.
2. **Технологічні нерівності**: Країни значно різняться за своїми технологічними можливостями. Країни, що розвиваються, можуть стикатися з труднощами у дотриманні пакту через обмежені ресурси.
3. **Механізми виконання**: Постає питання, як умови угоди будуть виконуватися на міжнародному рівні та як буде контролюватися дотримання.
Які суперечки виникають навколо Глобального пакту щодо штучного інтелекту?
1. **Суверенітет vs. міжнародний нагляд**: Деякі країни можуть опиратися зовнішнім регулюванням, які можуть порушити їхній суверенітет і національні інтереси щодо розвитку ШІ.
2. **Балансування інновацій і регулювання**: Необхідність сприятливого розвитку інновацій, забезпечуючи при цьому етичне використання ШІ, становить дилему для політиків і технологічних компаній.
3. **Виключення певних технологій**: Існують побоювання, що пакт може виключити певні застосування ШІ, критично важливі для прогресу, зокрема в обороні або громадській безпеці, що може призвести до регульованого використання.
Які потенційні переваги та недоліки цього Глобального пакту?
**Переваги**:
– **Єдині глобальні стандарти**: Пакт може призвести до створення загальних орієнтирів, які сприятимуть кращим практикам та етичним відповідям на виклики ШІ.
– **Посилена довіра до систем ШІ**: Сприяючи відповідальності та прозорості, угода може підвищити довіру суспільства до технологій ШІ.
– **Захист вразливих груп**: Акцент на правах людини може забезпечити захист вразливих груп від потенційної шкоди, спричиненої технологіями ШІ.
**Недоліки**:
– **Регуляторне навантаження**: Надмірний тягар для компаній щодо дотримання вимог може стримувати інновації та уповільнити розвиток корисних застосувань ШІ.
– **Складні міжнародні переговори**: Досягнення консенсусу щодо різноманітних культурних та політичних перспектив може ускладнити ініціативи та уповільнити дії.
– **Потенційне зростання нерівності**: Країни з меншими ресурсами можуть ще більше відстати в розвитку ШІ, якщо дотримання міжнародних норм виходитиме за межі їх можливостей.
Оскільки Глобальний пакт щодо штучного інтелекту готується до підписання у Вільнюсі, Литва, 5 вересня, міжнародна спільнота опиняється на критичному роздоріжжі. З потенціалом для як значних досягнень, так і помітних невдач, результати цієї угоди, ймовірно, формуватимуть майбутнє ШІ та його перетин з важливими питаннями прав людини.
Для отримання додаткової інформації з цієї теми відвідайте Раду Європи.
The source of the article is from the blog kunsthuisoaleer.nl