У вересні 2024 року М’янма зіткнулася з руйнівними повенями, викликаними тайфуном Ягі, внаслідок чого було евакуйовано сотні жителів після того, як річка Сіттаунг вийшла з берегів, затопивши тридцять сіл у районі Таунгуу. Під час хаосу дві штучно згенеровані зображення слонів, які нібито опинилися в пастці на деревах, здобули значну популярність у соціальних мережах.
Попри те, що ці дивні візуальні зображення були опубліковані, особи, пов’язані з їхнім створенням, уточнили, що це не є зображенням реальних подій. Публікації в різних бурмезьких групах у Facebook стверджували, що слон застряг у дереві після того, як води відступили. Оманливі зображення почали поширюватися після природного лиха, внаслідок якого загинуло 419 осіб лише в М’янмі.
Попередні розслідування виявили, що зображення походили з Facebook-спільнот, зосереджених на штучно згенерованому мистецтві. Перше зображення було створено Янаку Сеневіратне, який підтвердив використання технології штучного інтелекту. Подібно, Татарат Трейнаронг, автор другого зображення, заявив, що використовував генеративну програму штучного інтелекту Dall-E 3 для створення мистецтва.
Подальший аналіз зображень виявив кілька візуальних невідповідностей, які свідчать про маніпуляцію штучним інтелектом. Проблеми, такі як розмиті елементи та неправильне освітлення, вказували на цифрову фабрикацію. Ці оманливі зображення слугують яскравим нагадуванням про потенціал дезінформації в часи кризи, підкреслюючи необхідність критичного розгляду того, що ми зустрічаємо в Інтернеті.
Розуміння впливу мистецтва ШІ та дезінформації
В епоху цифрових технологій поява контенту, згенерованого штучним інтелектом, змінила спосіб, яким ми споживаємо та ділимося інформацією. Проте не весь цей контент є точним або правдивим, особливо під час критичних ситуацій, таких як природні катастрофи. Нещодавній інцидент у М’янмі, де оманливе мистецтво ШІ поширювалося разом із твердженнями про повені, слугує важливим випадком для вивчення. Ось кілька порадів та цікавих фактів, які допоможуть вам орієнтуватися у складнісностях інформації в Інтернеті, що може бути корисним у вашому житті, роботі та освіті.
1. Перевіряйте перед тим, як ділитися: Однією з найважливіших уроків з інциденту з повенями у М’янмі є необхідність перевірки перед тим, як ділитися зображеннями або інформацією в Інтернеті. Завжди перевіряйте джерело контенту та шукайте надійні новинні ресурси, які підтверджують подію. Швидкий зворотний пошук зображення також може допомогти виявити його походження.
2. Розумійте генерацію мистецтва ШІ: Ознайомтеся з тим, як створюється мистецтво ШІ. Програми, такі як DALL-E 3 та Artbreeder, можуть виробляти вражаючі візуальні зображення; проте їх результати часто не ґрунтуються на реальності. Знайте, що згенеровані штучним інтелектом зображення можуть не відображати реальні події і аналізуйте, як вони відповідають реальному світу.
3. Розвивайте медіаграмотність: Медіаграмотність – це здатність отримувати, аналізувати, оцінювати та створювати медіа в різних формах. Школи та робочі місця можуть отримати вигоду, впроваджуючи навчання медіаграмотності у своїх навчальних планах чи семінарах. Це надає людям можливість ефективніше розпізнавати оманливу інформацію.
4. Спілкуйтеся з надійними спільнотами: Беріть участь у групах або форумах у соціальних мережах, які зосереджені на перевірці фактів і надійних обміні інформацією. Спілкування з громадами, що дбають про правду, може допомогти зменшити поширення дезінформації та сприяти культурі відповідальності.
5. Підкресліть критичне мислення в освіті: Школи повинні заохочувати учнів критично ставитися до контенту, який вони зустрічають. Завдання, що включають групові дискусії про актуальні події та правдивість тверджень у соціальних мережах, можуть сприяти критичній залученості до інформації.
Цікавий факт: Чи знали ви, що зображення, згенеровані штучним інтелектом, можуть демонструвати чіткі візуальні аномалії, такі як неприродні тіні або спотворені перспективи? Усвідомлення цих маркерів може допомогти виявити оманливі візуальні зображення. Оскільки технології ШІ продовжують розвиватися, розуміння цих нюансів стає ще більш важливим.
Будьте в курсі: Залучення до ресурсів, які надають оновлення щодо цілісності даних та наслідків використання ШІ у медіа, може підвищити вашу обізнаність. Вебсайти, такі як FactCheck.org та Snopes, пропонують інструменти та інформацію для орієнтації в часто непрозорих водах онлайн-інформації.
На завершення, інцидент у М’янмі ілюструє термінову потребу в пильності в наших цифрових взаємодіях. Удосконалюючи свої навички верифікації, критичного мислення та медіаграмотності, ми можемо краще захистити себе та наші громади від пасток дезінформації, особливо в часи кризи.
The source of the article is from the blog oinegro.com.br