Оскільки штучний інтелект продовжує інтегруватися у різні креативні галузі, дискусії щодо його впливу на мистецтво стають дедалі більш суперечливими. Зокрема, відомий режисер Гільєрмо дель Торо нещодавно висловив свій скептицизм щодо ролі ШІ в створенні мистецтва під час заходу в Лондоні. Він підкреслив, що хоча ШІ може генерувати візуально привабливі зображення, схожі на заставки, він не здатен вловити суть справжніх людських емоцій чи вираження, властивих традиційному мистецтву.
Дель Торо, який відомий своїми шедеврами, такими як “Лабіринт Фавна” та “Форма води”, вважає, що справжня цінність мистецтва перевищує вартість або зусилля. Він стверджував, що цінність мистецтва полягає в ризику, який потрібно взяти, щоб його відчути, ставлячи під сумнів, чи може мистецтво, створене ШІ, викликати глибокі людські почуття, такі як горе від втрати близького.
Режисер також підкреслив критичну перспективу на анімацію, протиставляючи сучасні надто відшліфовані та спрощені зображення персонажів складності реального життя. Він висловив бажання мати анімації, які відображають справжні людські переживання, виступаючи за зображення, які відображають повсякденні реалії, з якими стикаються багато людей, а не ідеалізовані варіанти.
Хоча визнаючи потенційні ризики ШІ, дель Торо застерігав від страху перед інтелектом, називаючи невігластво більшою загрозою. В даний час він знаходиться на стадії виробництва свого майбутнього фільму “Франкенштейн,” що знаменує його повернення до повнометражного кіномистецтва після отримання “Оскара” за його анімаційну адаптацію “Піноккіо.”
Мистецтво в епоху ШІ: Креативна дилема
Оскільки штучний інтелект (ШІ) проникає у світ мистецтва, розмова навколо його наслідків стає дедалі більш тонкою та багатогранною. Інструменти ШІ тепер стоять на перехресті креативності та технологій, радикально змінюючи ландшафт художнього виробництва. Однак ця еволюція породжує безліч питань, які ставлять під сумнів традиційні уявлення про креативність та автентичність.
Ключові питання та відповіді:
1. **Що визначає креативність в епоху ШІ?**
– Визначення креативності стає дедалі складнішим з появою ШІ. Традиційно основане на людському досвіді та емоціях, креативність у контексті ШІ передбачає алгоритми, які генерують мистецтво на основі шаблонів і даних. Це піднімає питання, чи може ШІ справді вважатися творчою силою або лише складним мімікрією людського мистецтвотворення.
2. **Чи може мистецтво, створене ШІ, викликати справжні людські емоції?**
– Це спірне питання. Прихильники вважають, що ШІ може створити твори, які емоційно резонирують з глядачами на основі існуючих робіт. Критики, такі як Гільєрмо дель Торо, стверджують, що без людського досвіду за цим, мистецтво ШІ не має глибини і нюансів, необхідних для виклику автентичних почуттів.
3. **Як ШІ демократизує світ мистецтва?**
– Інструменти ШІ можуть надати платформу для молодих митців, які можуть не мати формальної освіти. Пропонуючи доступ до складних дизайнерських інструментів, ШІ може дозволити більшій кількості голосів і стилів процвітати, що може призвести до більшої різноманітності у світі мистецтва.
4. **Які етичні наслідки використання ШІ в мистецтві?**
– Використання ШІ в мистецтві піднімає питання про авторство та власність. Якщо машина створює твір мистецтва на основі набору даних існуючих робіт, хто є правомірним власником — розробник алгоритму, користувач або оригінальні митці, роботи яких були використані для навчання?
Ключові виклики та суперечки:
– **Автентичність vs. Автоматизація:** Основним викликом залишається визначення того, що складає справжнє мистецтво. Чи можуть твори, створені алгоритмами, мати таку ж цінність, як ті, що були зроблені людськими руками? Багато традиціоналістів стверджують, що автоматизація позбавляє художнього вираження душі.
– **Кураторство та контроль:** Оскільки роботи, згенеровані ШІ, заповнюють ринки та платформи, виникають питання про кураторство та контроль якості. Хто вирішує, які твори отримують видимість? Хто відповідає за згенерований контент? Роль людських кураторів все більше ставиться під сумнів в епоху ШІ.
Переваги та недоліки:
Переваги:
– **Доступність:** Технології ШІ можуть демократизувати створення мистецтва, дозволяючи неробочим художникам виражати себе.
– **Інновації:** Нові інструменти стимулюють інноваційні техніки та стилі, які кидають виклик традиційним формам мистецтва.
– **Співпраця:** Митці можуть співпрацювати з ШІ, поєднуючи людську інтуїцію з ефективністю машини для створення унікальних творів.
Недоліки:
– **Культурна розмивка:** Ризик однорідності мистецтва, оскільки ШІ може орієнтуватись на популярні тренди, призводячи до браку різноманітності та оригінальності.
– **Втрата робочих місць:** Оскільки ШІ бере на себе все більше творчих ролей, традиційні митці можуть стати перед економічними труднощами через зменшення попиту на твори, створені людьми.
– **Етичні питання:** Невизначеність навколо власності та прав на контент, згенерований ШІ, створює значні виклики в законодавстві про інтелектуальну власність.
Оскільки суспільство стикається з цими питаннями, розмова про мистецтво в епоху ШІ лише починається. Це відкриває можливості для переосмислення не лише того, що таке мистецтво, але й хто має право його створювати і як воно оцінюється. Для тих, хто зацікавлений у вивченні майбутнього ШІ та мистецтва, ресурси, такі як Artsy, надають уявлення про еволюцію художнього ландшафту.
Врешті-решт, дебати про ШІ у царині творчості ще не завершені, і результати, ймовірно, вплинуть на майбутнє мистецтва несподіваними способами.
The source of the article is from the blog motopaddock.nl