У цифровому просторі, який все більше захламлений низькоякісним вмістом, створеним штучним інтелектом, термін “суп” виник, щоб визначити неактивну та часто обманливу інформацію, яка потопляє веб. Цей вміст, спрямований на маніпулювання пошуковими системами та генерацію рекламних доходів, відволікає від користувацького досвіду, ускладнюючи пошук цінної та автентичної інформації.
Це явище поширюється на різні типи медіа. Наприклад, веб вже сповнений статей з порадами щодо подорожей, створених штучним інтелектом, які помилково вказують пункт харчування як визначений для туристів, або навчальні матеріали зі збирання грибів, які можуть загрожувати життю початківців збирачів. На соціальних мережах, наприклад на Facebook, дивні зображення, створені штучно, наприклад, зображення релігійних постатей з лапками ракоподібних, стають вірусними, подальше ускладнюючи веб-простір.
Проблема відрізнення між вмістом, створеним людьми, та “супом” наразі стоїть гостро, оскільки межі все більш розмиваються. Компанії, такі як Meta, працюють над методами виявлення вмісту, створеного штучним інтелектом, для збереження автентичності своїх платформ. Боротьба за збереження надійного онлайн середовища нагадує історичний бій проти спаму в електронній пошті, вимагаючи об’єднаних зусиль у різних галузях для захисту споживачів від обманливих практик.
Незважаючи на ці зусилля, великі компанії продовжують досліджувати можливості інтеграції вмісту, створеного штучним інтелектом, у свої послуги. Наприклад, Google почав додавати “AI-огляди” до результатів пошуку, хоча користувачі, які шукають легітимні джерела, тепер повинні вживати додаткових заходів для фільтрації вмісту, який вони бажають бачити.
З поширенням вмісту, створеного штучним інтелектом, відрізнення між цінним вмістом та “супом” стає наростаючою проблемою. Користувачі та лідери галузі повинні залишатися бджими у споживанні вмісту та інструментах, які вони розробляють, щоб зробити Інтернет надійним джерелом інформації.
The source of the article is from the blog maltemoney.com.br