Останні досягнення в галузі штучного інтелекту (ШІ) були широко використані для створення інформаційно дезінформуючого контенту в Інтернеті, зокрема в російських пропагандистських кампаніях. Це виникнення матеріалів, згенерованих штучним інтелектом, включає реалістичні зображення та дипфейки відомих політичних і військових діячів, ефективно розмиваючи межу між правдою та обманом.
Експерти, такі як Тетяна Авдєєва з Лабораторії цифрової безпеки, підкреслюють складні техніки, що використовуються для генерації та розповсюдження цього контенту. Спочатку дипфейки виглядали грубо; однак вони еволюціонували до такого рівня, що їх важко відрізнити від справжніх зображень. Зростаюча якість підвищує ризик дезінформації.
Стратегія за цими кампаніями часто починається зі створення привабливих зображень або наративів, що оточують військовий персонал. Оскільки ці пости отримують залучення глядачів, вони набирають популярності на соціальних медіа платформах, таких як Instagram та Facebook, завдяки їх алгоритмам, які просувають популярний контент. Це сприяє тонкому поширенню проросійських наративів.
Багато соціальних медіа організацій стикаються зі складнощами у ефективному виявленні таких дезінформаційних практик. Хоча платформи, такі як Meta, усвідомлюють проблему, вони визнають складність відстеження матеріалів, згенерованих штучним інтелектом, які чітко не вказують на свою штучну природу.
Щоб протидіяти впливу цієї дезінформації, користувачів заохочують шукати специфічні ознаки. Показники, такі як ненормальний вигляд очей або невідповідність у кількості пальців, можуть надавати підказки про те, чи є зображення штучно створеним. Незважаючи на виклики, які ставлять перед користувачами складні дипфейки, збільшення громадського контролю за цифровим контентом може допомогти зменшити вплив дезінформації.
Технології ШІ підживлюють кампанії дезінформації: глибше дослідження
Останні розробки у галузі штучного інтелекту (ШІ) не лише покращили користувацький досвід у різних галузях, але й сприяли безпрецедентному зростанню кампаній дезінформації. Інструменти та технології, що використовують ШІ, формують ландшафт дезінформації, дозволяючи створення та розповсюдження контенту, який становить значну загрозу для демократії, громадської думки та соціальної згуртованості.
Які ключові технології стоять за цими зусиллями з дезінформації?
Основні технології, що сприяють дезінформації, згенерованій ШІ, включають обробку природної мови (NLP), алгоритми синтезу зображень і генеративні змагальні мережі (GAN). NLP використовуються для створення переконливо дезінформуючих наративів, тоді як GAN можуть генерувати гіперреалістичні зображення та відео. Ця комбінація дозволяє подати дезінформацію у формі, яка є емоційно привабливою та контекстуально доречною, ускладнюючи аудиторії визначення правди від вигадки.
Які ключові виклики в боротьбі з дезінформацією, згенерованою ШІ?
Основним викликом є швидка еволюція технологій ШІ. Коли інструменти стають більш складними, відрізняти справжній контент від фальшивого вимагає все більш досконалих технологій виявлення. Додатково, соціальні медіа платформи стикаються зі складнощами в тому, щоб встигати за величезним обсягом контенту, що генерується та поширюється щодня. Крім того, правові та етичні питання ускладнюють регулювання контенту, згенерованого ШІ, часто заважаючи своєчасним втручанням.
Які суперечності оточують ШІ у сфері дезінформації?
Однією з основних суперечностей є баланс між свободою слова і необхідністю обмеження шкідливої дезінформації. Виникають дебати щодо того, в якій мірі уряди та платформи повинні регулювати контент, згенерований ШІ, не порушуючи індивідуальні права. Більш того, існує занепокоєння, що зусилля для боротьби з дезінформацією можуть ненавмисно пригнічувати легітимний дискурс або подавляти голоси, що відрізняються.
Переваги та недоліки контенту, згенерованого ШІ, у дезінформації:
Переваги технологій ШІ включають покращену ефективність у створенні контенту та здатність націлюватись на специфічні демографічні групи, що може швидко підсилювати повідомлення. Це може використовувати алгоритми соціальних медіа, які віддають перевагу залученню, що призводить до швидшого поширення дезінформації порівняно з фактичними репортажами. З іншого боку, ті ж технології ставлять під загрозу цілісність інформації. Вони створюють середовище «постправди», де аудиторії можуть боротися з довірою до легітимних джерел інформації, що може підривати громадську довіру до установ та медіа.
Як користувачі можуть визначити потенційно дезінформуючий контент?
Щоб визначити дезінформацію, згенеровану ШІ, користувачі повинні залишатися пильними. Вони можуть використовувати веб-сайти для перевірки фактів, аналізувати метадані зображень і ретельно перевіряти контекст поданої інформації. З’являються різні інструменти, керовані ШІ, які допомагають виявляти дипфейки та маніпульовані медіа, що може додатково допомогти користувачам розпізнати автентичність контенту.
Висновок
Оскільки технології ШІ продовжують еволюціонувати, так само змінюється їхній потенціал серйозно вплинути на інформаційний ландшафт. Хоча існують значні виклики та суперечності, пов’язані з дезінформацією, згенерованою ШІ, усвідомлення та проактивні заходи з боку користувачів, а також відповідальні дії платформ та політиків можуть сприяти більш правдивому дискурсу в цифрову епоху.
Для подальшого розуміння теми та ознайомлення з останніми розробками відвідайте Фонд Брукінгса та Центр досліджень Pew.
The source of the article is from the blog aovotice.cz