У просторі Інтернету виникла тривожна тенденція, де майже тисяча ненадійних новинних сайтів і джерел інформації тепер працюють завдяки штучному інтелекту на різних мовах. Ці платформи, що створюються штучним інтелектом, працюють з мінімальним контролем людини, що викликає стурбованість щодо поширення дезінформації.
На відміну від традиційних новинних видань, ці веб-сайти, прикрашені загальними назвами, які маскують їх справжню природу, випускають статті, виключно створені ботами. Швидко зростаючі засоби штучного генерування контенту стали лукративним ресурсом для цих “ферм вмісту”, дозволяючи їм легко вигадувати та поширювати фальшиві наративи.
Перед важливими подіями, такими як вибори до Європейського парламенту, онлайн спостерігається збільшення кількості неправдивих заяв, спрямованих проти Європейського Союзу. Мета? Засіяти сумнів серед виборців і підірвати легітимність виборчого процесу за допомогою обманливої інформації про інституції та політику ЄС.
Ці сайти, що працюють завдяки штучному інтелекту, охоплюють широкий спектр тем від політики до розваг, зі статтями, що переповнені тривіальними смертями знаменитостей та вигаданими подіями, представленими як сучасні події. Легкість, з якою ці платформи маніпулюють інформацією, підкреслює термінову потребу в посиленому контролі та регулюванні в цифровому просторі.
В одному тривожному розкритті аналітики виявили сайт, як вважається, керований урядом Китаю, що поширює чудернацьку теорію про те, що Сполучені Штати мають біологічну збройну лабораторію в Казахстані – покладаючись на контент, створений штучним інтелектом, як джерело достовірної інформації.
Поширення фейкових новин, заснованих на штучному інтелекті, підкреслює настійне викликання боротьби з дезінформацією в цифрову епоху, закликаючи до спільних зусиль для захисту цілісності розповсюдження інформації в інтернеті.
**Додаткові факти:**
– Зростання фейкових новин на основі штучного інтелекту призвело до збільшених занепокоєнь щодо можливого впливу на демократичні процеси, оскільки неправдива інформація може вплинути на громадську думку та вплинути на результати виборів.
– Деякі фейкові новинні статті на основі штучного інтелекту призначені для використання певних вразливостей в алгоритмах онлайн платформ, що дозволяє їм швидко поширюватися та досягати широкої аудиторії.
– Використання штучного інтелекту в створенні фейкових новин посилює швидкість, з якою може бути вироблена та розповсюджена дезінформація, ускладнюючи завдання фактчекерів та органів влади відстежувати цей процес.
**Ключові питання:**
1. Як органи регулювання можуть ефективно визначати та моніторити фейкові новинні сайти на основі штучного інтелекту на різних мовах та в різних регіонах?
2. Які заходи можуть впровадити технологічні компанії та соціальні медіа платформи для запобігання поширенню дизінформації на основі штучного інтелекту?
**Ключові виклики та спірні питання:**
– Забезпечення балансу між необхідністю свободи вираження та необхідністю стримувати поширення шкідливих фейкових новин поставляє значний виклик перед політиками та компаніями з технологій.
– Участь державних акторів або зловмисних сутностей у фінансуванні та управлінні сайтами фейкових новин на базі штучного інтелекту викликає побоювання з точки зору національної безпеки та міжнародних відносин.
**Переваги та недоліки:**
– Переваги: Сайти фейкових новин на основі штучного інтелекту можуть швидко генерувати та поширювати контент, що дозволяє їм досягти великої аудиторії та потенційно впливати на громадську думку на велику шкалу.
– Недоліки: Відсутність контролю людини над вмістом, згенерованим штучним інтелектом, приводить до поширення неточної інформації, що підриває довіру до медіа та демократичних інститутів.
**Пов’язані посилання:**
– Світова Організація Охорони Здоров’я
– Організація Об’єднаних Націй
– BBC
The source of the article is from the blog jomfruland.net